потопити
Смотреть что такое "потопити" в других словарях:
потопити — 1 дієслово доконаного виду обігрівати якийсь час потопити 2 дієслово доконаного виду знищити, втопивши в воді … Орфографічний словник української мови
Курбский, князь Андрей Михайлович — боярин и воевода, писатель, род. в 1528 г., ум. в 1583 г. В первый раз имя кн. Курбского встречается в 1549 г., когда он сопровождал царя Иоанна IV в Казанский поход в звании стольника, и находился в есаулах вместе с братом царицы Анастасии… … Большая биографическая энциклопедия
большии — (42) пр. 1.Большой, крупный, больших размеров: оударивыи оубо толицѣмь образъмь на моучениѥ. или не ˫авлены ˫азвоу наведыи. ˫авѣ ѥсть зане оудьржаноу быти отъ страсти. нещадѣньно чл҃вка. тако же иже дрѣвъмь и каменьмь большиимь. силою чл҃вчею въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
втопити — (утопи/ти), втоплю/, вто/пиш; мн. вто/плять; док., перех. 1) у чому і без додатка. Зануривши, кинувши у воду, примусити потонути; потопити. || Впустити у воду. || Позбавити життя, зануривши у воду. •• Втопи/ти в кро/ві розігнати, придушити… … Український тлумачний словник
перетопити — I див. перетоплювати I. II див. перетоплювати II. III топлю/, то/пиш; мн. перето/плять; док., перех. Утопити, потопити всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
потоплений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до потопити II. || пото/плено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який потонув, утопився. || у знач. ім. пото/плений, ного, ч.; пото/плена, ної, ж. Той (та), що потонув (потонула), втопився (втопилася) … Український тлумачний словник
потоплення — я, с. Дія за знач. потопити II, потопляти і потопитися … Український тлумачний словник
топелець — льця, ч., зах. 1) Утопленик. 2) міф. Водяний біс, який прагне потопити людей … Український тлумачний словник
затоплювати — затопляти, затопити (покривати водою якийсь простір, поверхню чого н. перев. під час повені, зливи), заливати, залити, залляти, наводняти, наводнювати, наводнити, поймати, пойняти, потопляти, потопити; підтоплювати, підтопляти, підтопити (знизу / … Словник синонімів української мови
топити — I (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубі тощо), протоплювати, протопити, витоплювати, витопити; палити (перев. зі сл. у печі , у грубі й под.); прокурювати, прокурити (трохи нагрівати) II (метал, скло тощо; нагріваючи, робити м яким,… … Словник синонімів української мови
